- відстовбурчувати
- —————————————————————————————відстовбу́рчуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відстовбурчувати — і рідко відстобу/рчувати, ую, уєш, недок., відстовбу/рчити і рідко відстобу/рчити, чу, чиш, док., перех. Висувати, випинати що небудь наперед, убік або назад … Український тлумачний словник
повідстовбурчувати — і рідко повідстобу/рчувати, ую, уєш, док., перех. Відстовбурчити (губи, вуса і т. ін.) … Український тлумачний словник
повідстовбурчувати — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
відстобурчити — див. відстовбурчувати … Український тлумачний словник
відстобурчувати — див. відстовбурчувати … Український тлумачний словник
відстовбурчити — див. відстовбурчувати … Український тлумачний словник
повідстобурчувати — див. повідстовбурчувати … Український тлумачний словник
випинати — I (напружуючи, надимаючи, виставляти що н. наперед), випнути, вип ясти, п ясти, пнути, віддимати, віддувати, віддути; відстовбурчувати, відстовбурчити, витягати, витягти, витягнути (також убік, назад); копилити, закопилювати, закопилити,… … Словник синонімів української мови